Дитяче свято в Дворічанському ЦДЮТ
Субота 14 січня у Дворічанському Центрі дитячої та юнацької творчості була незвичайною: будинок поповнився веселими дитячими голосами і дитячим сміхом, у очах аж рябіло от барвистих костюмів. Це приїхали зі шкіл району учасники дійства «Щедрий вечір, добрий вечір, мати – Україно!».
Початок січня у нас на Україні багатий на різні свята, тут і головне релігійне свято – Різдво Христове, і Маланки, і Василя (тобто старий Новий рік). В жодній країні світу немає таких прекрасних обрядових дій на ці свята: це і колядування, і щедрування, і засівання. Довгий час ці дійства були заборонені, про них навіть почали забувати, і лише після того, як Україна стала самостійною державою, про свята заговорили. І не лише заговорили, а й почали відроджувати. І одним із завдань свята в ЦДЮТ було: відродження та популяризація автентичних зразків української обрядової та звичаєвої культури. І це дуже гарна мета. Бо молоде поклоніння про такі звичаї та обряди навіть не чули. А це наша національна культура, наше коріння. І чим міцніше коріння, тим міцніше дерево, тобто наша Батьківщина. І це в той час, коли багато духовних цінностей просто знецінилось часом, а душі підростаючого покоління повинні працювати, щоб там не було пустки.
Прищепити підліткам любов до історичної спадщини нашої країни, до її звичаїв та обрядів – задача нелегка. І спасибі тим вчителям, що, не шкодуючи сил, взялися за цю роботу. На святі звучала українська мова, діти були в барвистому національному вбранні. А українські вишиванки, особливо на дівчатах, так і тішили око. Хвала і шана тим рукам, що створили це диво.
Свято було захоплююче. На жаль, тільки 7 шкіл прийняли у ньому участь. Гірко було чути, що деяким школам завадила приїхати банальна причина (соромно навіть про це писати) відсутність палива для транспорту. Виступи всіх школярів були яскраві і захоплюючі: співали колядки, щедрівки, «козу водили». Видно було, що ці виступи в першу чергу тішили самих артистів, вони так хвилювалися, так старалися, були в захопленні від того, що вони роблять.
Всі школи підготувалися дуже добре, так що слова «Радуйся земле» звучали не просто так: українська земля і повинна радуватись, що підростає не бездушне покоління.
Журі важко було виділити один якийсь колектив серед розмаїття інших. Особливо запам’ятались виступи колективів Тавільжанської та Пристанційної школи, Рідкодубської та Мечниківського НВК. У виступах кожної школи була своя родзинка: з Вільшанської школою виступали з щедрівками двоє малюків-дошкільнят, це було дуже зворушливо. У Рідкодубців була дуже красива різдвяна зірка, а чортик із Пристанційної школи взагалі всіх покорив своєю грою. Тавільжанські щедрувальники дуже красиво співали, а Топільська школа порадувала ангелом. Мечниківські господар і господиня та ще їхня коза були справжніми акторами. Дворічанська школа згадала про князя Володимира і князя Ярослава, від яких пішло християнство і зародилось ці прекрасні християнські обряди і звичаї.
Вибор журі ускладнювався ще і тим, що кращий колектив не просто посяде 1 місце, а ще і поїде на конкурс обрядового дійства до Харкова. Добре, що знайшли вихід: не зіпсували дитяче свято, називаючи переможців (це зроблять пізніше, виваживши всі «за» і «проти». Просто всім учасникам вручили Почесні Грамоти і солодкі дарунки. Це зробила господарка свята Бабай Людмила Василівна. Всі залишились задоволені. А ще свято закінчилось незвичайно: на святі (і в жюрі) була присутня ветеран праці і ветеран художньої самодіяльності Дворічної Цапенко В.І. Вона заспівала чудову веселу щедрівку, і діти підхопили. Такий своєрідний хор був прекрасним завершенням свята.
В. Рибалка
15.01.2017 р.
