Сторінки історії.

До 100-річчя позашкільної освіти

Розвиток позашкільної освіти в Україні, а також становлення позашкільних закладів тісно пов’язано з історичним, соціальним, економічним, політичним та культурним розвитком країни в цілому. Офіційним роком її народження вважається 1918 р., коли український педагог, прозаїк, літературознавець і громадський діяч Софія Федорівна Русова очолила Департамент дошкільної та позашкільної освіти в уряді молодої української держави. Вона значну увагу приділяла створенню національної системи виховання та освіти.

В кінці ХІХ ст. при народних будинках були відкриті перші клуби для дітей. На початку ХХ ст. в Ніжині, Києві, Харкові організовуються і перші будинки юнацтва. За сприяння С. Русової у 1918 р. створюються перші центри позашкільної творчої діяльності школярів: численні клуби, дитячі майданчики, комуни, майстерні, секції різноманітні за змістом роботи. Ці організації стали прототипом сучасних закладів позашкільної освіти.

У 1922 р. у «Кодексі законів про народну освіту в УРСР» позашкільна освіта займає чільне місце. З цього часу держава бере під свою опіку усіх її юних громадян, проводить чіткий і послідовний курс, спрямований на формування державної політики в галузі народної освіти, визначається мета і завдання виховання підростаючого покоління, на позашкільну роботу покладається головне завдання масової організації дітей та підлітків.

Оскільки на початку 20-х років ХХ ст. в результаті громадянської війни на вулиці опинилися сотні тисяч дітей, першою необхідністю для держави стала боротьба з безпритульністю, оздоровлення дітей, ліквідація неписьменності та ін. З цією метою створюються дитячі клуби, колонії, будинки, які були відчинені для всіх, хто прагнув знайти захоплюючу справу. На 1 січня 1922 р. їх налічувалося в Україні 163.

Особливого поширення в ці роки на Дворічанщині теж набули клуби. Ще не було Дворічанського району, а Куп’янською управою були прийняті на роботу директор дитячого клубу в Дворічній Олімпія Шутько і старша піонервожата Гуля Купіна. У обох була педагогічна освіта. Вони керували, загонами, які були створені в класах, вибирали редколегії стінгазет. В піонерклубі читали книги, грали в лото, доміно, шашки і шахи. Був організований хоровий гурток. Молодь йшла туди відпочивати. Працював клуб по вихідним. При ньому активно діяла тимурівська команда, члени якої допомагали людям похилого віку збирати урожай, прибирати городи, заготовляли на зиму дрова.

В цей період активним діячем на ниві народної освіти був Осенін М.І. Завдяки йому в 1927 році в нашому районі уже працювали, крім семирічних і початкових, дві середні школи (Дворічанська та Вільшанська). Саме тоді в районі зародився піонерський рух. Наприклад, в Тавільжанській школі піонерська організація була створена в 1924 році, про що свідчать матеріали шкільного музею. А в нашому Музеї історії Дворічанського Центру дитячої та юнацької творчості зберігається копія з інструкції Народного комісаріату освіти за 1926 рік, отримана з Державного архіву Харківської області. В ній, зокрема, йдеться про створення піонерських загонів, розвиток клубної роботи. Піонерська організація повинна була зайняти своє місце в школі, як організатор дитячого колективу.

В 30-х рр. ХХ ст. в Україні масово створюються заклади позашкільної освіти нового типу – палаци піонерів та жовтенят, аналогів яким не було в жодній країні світу. Це були комплексні заклади, в яких організовувалося цікаве дозвілля, розумний відпочинок, саме тут виявлялися здібності та таланти, задовольнялися дитячі запити. Новостворені палаци залучали до своїх гуртків, секцій величезну кількість учнів.

Зі свідчень очевидців ми знаємо, що в Дворічній весною 1936 року було зруйновано церкву, а церковну сторожку передали для Будинку піонерів. Отже, ймовірна дата заснування нашого Будинку піонерів − 1936 рік − коли з початком навчального року розпочалася його робота. В цьому приміщенні він знаходився до кінця 60-х років, коли була збудована нова школа і Будинок піонерів перевели в так звану «червону» школу.

В церковній сторожці площею 90м² працювало 17 гуртків (планерний, технічний, військової справи, драматичний, художньої творчості, хоровий, духовий, ляльковий, танцювальний, крою та шиття, фотогурток та інші).

Щороку кращих піонерів Дворічанщини запрошували на районний зліт 19 травня. На стадіоні відбувалось велике свято з спортивними змаганнями, з запусками ракет і планерів. Завершувалось святкування Дня піонерів великим концертом біля вогнища.

Старожили районного центру та сіл району пам’ятають чудові вистави, спартакіади, концерти, які були організовані Будинком піонерів в довоєнні роки. Серед перших вихованців закладу був майбутній штурман-розвідник 8 повітряної армії, Герой Радянського Союзу Лялін В.К. Популярний в той час планерний гурток подарував йому мрію про небо.

Після визволення від фашистів, в лютому 1943 року почалось відродження Дворічанщини. В Харківському обласному архіві збереглися протоколи засідань Виконкому Дворічанської Районної Ради депутатів трудящих за цей рік. В них йдеться про підготовку шкіл до нового 1943-1944 навчального року, про побутово-матеріальні умови патронованих дітей та дітей-сиріт в Дворічанському дитячому будинку, який знаходився в приміщенні, де пізніше працювала типографія районної газети. Там проживало 58 дітей, які зовсім не мали взуття і одягу…Ще тривала війна, але держава думала про сиріт. Тоді ж було прийнято рішення про відновлення роботи районного Будинку піонерів. З 1944 року він знову відкрив свої двері для школярів.

Першими повоєнними директорами Будинку піонерів були Пономарьова Євгенія Георгіївна, Овчаренко Прасковія Павлівна, Плескач (Кутько) Ірина Федорівна, Польовий Володимир Трохимович.

Тривалий час планерним, а потім авіамодельним гуртком, керували Кутько Григорій Олексійович і Галець Сергій Миколайович. Багато років музичним акомпаніатором в Будинку піонерів працював Лєднєв Василь Вікторович, гурток народних танців вела Удовіченко Любов Антонівна, керівником популярного лялькового театру була Мельник Марія Кузьмівна.

За всі роки свого існування Будинок піонерів пройшов непростий шлях розвитку. В його долі у повній мірі відбилася багатогранна історія нашої області і району радянського і пострадянського періодів. Але у всі часи, з перших днів його створення, він був, є і завжди буде унікальним освітнім, культурним дитячим центром. Саме тут працювали і продовжують самовіддано працювати досвідчені педагоги і методисти, вчителі з творчим підходом до справи. Саме в його стінах розвивалися нові напрямки позашкільної освіти та виховання, знаходили підтримку прогресивні форми роботи з молоддю, були створені відомі за межами області дитячі творчі колективи. Серед них лауреат республіканського, всесоюзного і дипломант міжнародного фестивалів фольклорний ансамбль Дворічанського Будинку піонерів «Сусідоньки» під керівництвом подружжя ентузіастів Спектор Є.П. та Спектора М.Ю., зразковий хореографічний колектив з Жовтневої школи «Сонечко», керівник Шишкунова В.М. та інші.

Беззмінним директором Будинку піонерів з 1958 по 1984 рік була Відмінник народної освіти Мельник М.К., яка мала урядові нагороди, була учасником Великої Вітчизняної війни. В роки її керівництва Будинок піонерів перебував у приміщенні старої школи, а потім − дитсадка, де знаходиться до теперішнього часу. Щороку проводилися огляди і змагання, кількість гуртків сягнула 72. Сотні дітей і молоді шкільного віку були їх вихованцями, проводилися цікаві семінари для вожатих, надавались практичні і методичні поради керівникам гуртків.

У 1984 році Будинок піонерів очолила Заслужена вчителька України Бабика Н.М. З 1985р. директором є Бервено О.М. В 1993 році Будинок піонерів перейменували в Центр позашкільної роботи, а в 2002 році − в Центр дитячої та юнацької творчості.

Починаючи з 90-х рр. ХХ ст. в умовах формування незалежної молодої держави, ринкових відносин, в період ідеологічно-виховної кризи, що виникла в результаті припинення роботи піонерської та комсомольської організацій, роль та значення позашкільної освіти в житті підростаючого покоління знижується, катастрофічно зменшується мережа закладів позашкільної освіти, відбувається процес комерціалізації діяльності та вилучення будівель позашкільних установ.

За роки незалежності в Україні сформувалася нова правова основа діяльності закладів позашкільної освіти. У наш час заклади позашкільної освіти набувають особливої популярності як центри розвитку творчої особистості, її самореалізації та професійного самовизначення. За даними МОН України в Україні діють 1484 заклади позашкільної освіти системи Міністерства освіти і науки України державної та комунальної форм власності. На базі Дворічанського Центру дитячої та юнацької творчості сьогодні працює 39 гуртків, які відвідують 780 учнів. Напрямки роботи різноманітні: образотворче мистецтво, хореографія, вокал, хоровий спів, туризм, краєзнавство, шахи, екологія, народні ремесла, початкове технічне моделювання, фотосправа та інші. Серед нових напрямків роботи – велотуризм і основи інформаційних технологій.

Щороку проводяться конкурси «Таланти III тисячоліття», фестивалі ДЮП, змагаються юні екологи. Особливих успіхів за останні роки досягли учасники організації «Екологічна варта», якими є практично всі учні шкіл району. Відмінник освіти України, директор ЦДЮТ Бервено О.М. нагороджена Почесною грамотою Міністерства освіти та науки України за творчу діяльність, спрямовану на формування екологічної свідомості молоді, активну роботу у сфері захисту довкілля. Особливо активізувалася ця робота зі створенням Національного природного парку «Дворічанський», який має стати місцем, де школярі зможуть набувати знання про рідну природу і вчитися вести власні дослідження. Ми горді тим, що у нас збереглась незаймана природа і повинні вміло розпорядитися цим великим подарунком і передати його нащадкам.

ЦДЮТ був організатором участі учнівської молоді району у Всеукраїнському русі «Моя земля – земля моїх батьків», «Україна вишивана», «Славетні земляки у світовій культурі та у пам’яті нащадків», «Історія міст і сіл України». Зараз ми керуємо проведенням Всеукраїнських експедицій учнівської молоді «Моя Батьківщина – Україна», обласної військово-патріотичної акції «Слобожанські дзвони Перемоги». Успішно захищають честь району наші старшокласники на Всеукраїнській філософській історико-краєзнавчій конференції учнівської молоді «Пізнай себе, свій рід, свій нарід».

В 2009 році створено і зареєстровано музей історії Дворічанського Центру дитячої та юнацької творчості. Ми запрошуємо дітей ознайомитися з піонерським життям їхніх батьків і дідів, а ветерани педагогічної праці з задоволенням згадують про пережите. Це перший музей за таким профілем у нашій області.

З 2015 до 2018 року тривав процес створення нового музею «Наш великий земляк І.І. Мечников – Громадянин світу». Його урочисте відкриття відбулося у Міжнародний день музеїв 18 травня 2018 року. Це єдиний в Україні музей пам’яті Нобелівського лауреата І.І. Мечникова.

ЦДЮТ керує організацією роботи Харківського територіального відділення Малої академії наук України. У кожної мрії є початок. Свої перші кроки до науки зробили десятки юних. Приємно відзначити, що більшість дослідницьких робіт носить краєзнавчий характер. Тематика дуже різноманітна. Тому такий широкий вибір відділень і секцій: ботаніка та зоологія, екологія, медицина, фізика та астрономія, економіка, фольклористика, релігієзнавство, історичне та географічне краєзнавство та інші.

Хоча нормативно-правова база для успішного функціонування та розвитку системи позашкільної освіти начебто і достатньо сформована, останнім часом в умовах фінансової кризи та децентралізації все гостріше постає проблема не тільки розширення мережі закладів позашкільної освіти, а і збереження вже існуючих.

Протягом тривалого часу творчо і результативно працюють керівники еколого-краєзнавчих гуртків - Кисіль Ю.М. (Рідкодубська ЗОШ I-III ст.), Ручка Ю.М. (Топільська ЗОШ I-III ст.), Букаєва О.В. (Токарівська ЗОШ I-II ст.), Сидорова І.А. (Богданівська ЗОШ I-III ст.); туристсько-краєзнавчих – Резніченко С.А. (Топільська I-IIІ ст.), Артеменко О.Т. (Богданівська ЗОШ I-III ст.); ізостудії – Руденко Р.М. (Дворічанський ЦДЮТ); «Народних умільців» Філімонова О.В. (Дворічанський ЦДЮТ), Масляк Т.В. (Колодязненська ЗОШ I-IIІ ст.), Усачова Н.М., Власенко Л.А., (Вільшанська ЗОШ І-ІІІ ст.), Овчеренко Н.В. (Топільська ЗОШ I-III ст.); початкового технічного моделювання – Філімонов В.Н. (Токарівська ЗОШ І-ІІ ст.); вокальних - Півоварова І.С. (Топільська ЗОШ I-III ст.), Кутько М.М. (Дворічанський ЦДЮТ); хореографічного - Ковальова О.С. (Дворічанський ЦДЮТ); шахових – Ковальов Г.Л. (Дворічанський ЦДЮТ), Шахов О.Г. (Тавільжанська ЗОШ І-ІІІ ст.); фізкультурно-спортивих – Должанський І.А. і Довгополий С.М. (Дворічанська ЗОШ І-ІІІ ст.).

В результаті перемоги в конкурсі міні-проектів територіальних громад «Разом в майбутнє» матеріальна база Дворічанського ЦДЮТ поповнилась 25 велосипедами. Серед школярів гурток «Велотуризм» користується великою популярністю. Його роботою в цьому році керує молодий спеціаліст Пишняк К.О. Основам інформаційних технологій навчає Домнін В.М. Бажаючі навчитись фотосправі можуть відвідувати фотогуртки. Для багатьох колишніх і нинішніх школярів нашого району вогонь творчості був запалений в Будинку піонерів. Щороку виходять з його стін вихованці, несуть з собою у велике життя бажання вчитися і творити.

На жаль, згідно з новим Законом України «Про освіту» (2017 р.), позашкільна діяльність розглядається як складова неформальної освіти, що з часом може перевести її в суто комерційний сектор і створює загрозу існування цієї ланки освіти взагалі.

З огляду на сказане та у відповідь на нагальну потребу суспільства щодо виховання української молоді хотілося б відмітити, що Софія Русова ще століття тому у своїй педагогічній діяльності постійно наголошувала на важливій ролі та обов’язку держави в підтримці розвитку саме позашкільної освіти, оскільки тільки чітко розроблена мережа безоплатних закладів позашкільної освіти може забезпечити країні в короткий строк помітний поступ у формуванні світогляду підростаючого покоління.